Протистояння. Том 1 - Страница 86

У Картейджі, за п’ятдесят миль від Спрінгфілда, була військова частина, і, щоб подбати про Рея Флаверса, звідти відправили групу з двадцяти солдатів. Двоє відмовилися виконувати наказ. Їх розстріляли на місці.

За годину, яка в них пішла на дорогу до Спрінгфілда, Рею встигли зателефонувати лікар, який розказав, що люди мруть як мухи, і гадав, що уряд зціпив зуби й бреше щодо вакцини; медсестра, яка підтвердила, що мерців вивозять із лікарень Канзас-Сіті цілими вантажівками; жінка в гарячці, яка запевняла, що це справа рук інопланетян із далекого космосу; фермер, який сказав, що загін солдатів щойно закінчив копати збіса довгу траншею в полі біля траси 71, що пролягала на схід від Канзас-Сіті; десяток інших слухачів зі своїми історіями.

Потім щось грюкнуло в зовнішні двері студії.

— Відчиніть! — почувся приглушений крик. — Відчиніть в ім’я Сполучених Штатів!

Рей зиркнув на годинник — за чверть дванадцята.

— Ну, здається, у мене тут десант приземлився, — мовив він. — Однак програма триває, тож…

Застрекотів автомат, і на килим упала дверна ручка студії. Із зазубреної діри йшов блакитний дим. Двері виламали, і до студії ввірвалися кілька солдатів у протигазах і при повному бойовому спорядженні.

— Щойно до нашого зовнішнього офісу заскочило кілька солдатів, — сказав Рей. — Озброєні до зубів… у них такий вигляд, як у вояків, які п’ятдесят років тому проводили зачистку у Франції. Якби не протигази…

— Вирубай! — загорлав кремезний чоловік із сержантськими нашивками на рукавах.

Він бовванів за скляними стінами кабінки та замахав до Рея автоматом.

— І не подумаю! — гукнув у відповідь Рей.

Його кинуло в холод. Він узяв із попільнички цигарку й побачив, що пальці в нього тремтять.

— У нашої станції є ліцензія Федеральної комісії зв’язку, тож…

— Я скасовую твою їбучу ліцензію! А тепер вирубай!

— І не подумаю, — повторив Рей і повернувся до мікрофона. — Леді та джентльмени, мені наказали вимкнути передавач KLFT, і я відмовився. На мою думку, цілком слушно відмовився. Ці люди поводяться, як нацисти, а не американські солдати. Я не…

— Останнє попередження! — сержант звів автомат.

— Сержанте, — заговорив один із солдатів, — не думаю, що можна так просто…

— Скаже хоч слово — кінчай його, — відказав той.

— Здається, мене хочуть застрелити, — сказав Рей Флаверс.

Наступної миті скло його кабінки вибухнуло всередину, і він упав на пульт. Зафонив мікрофон, і його жаске виття наростало, немов по спіралі. Сержант розрядив у пульт увесь магазин, і все стихло. Лише лампочки блимали.

— Окей, — мовив сержант, розвертаючись. — Я хочу повернутися до Картейджа до першої, і я не…

Троє його підлеглих водночас відкрили по ньому вогонь. В одного з них був безвідкатний автомат, що за секунду випускав сімдесят куль із газовими наконечниками. Сержант засмикав руками й ногами в танці смерті та впав горілиць, провалившись крізь залишки скляної стіни. Одна нога спазматично сіпнулася й вибила з рами рештки скла.

Рядовий першого класу з білим, як сироватка, обличчям, на якому виразно проступили червоні прищі, залився слізьми. Інші просто ошаліло стовбичили, не вірячи власним очам. У повітрі стояв важкий, нудотний сморід кордиту.

— Прикандибошили його! — істерично закричав прищавий рядовий. — Святий Боже, ми прикандибошили сержанта Пітерса!

Йому ніхто не відповів. Їхні обличчя й досі виражали саме спантеличення та зчудування, хоча пізніше вони побажають, щоб це трапилося раніше. Усе це було якоюсь смертельною грою, та вони не хотіли брати в ній участі.

Кілька разів вискнув телефон, який Рей устиг підключити до ефіру перед самою смертю.

— Рею? Рею, ви там? — пролунав стомлений, гугнявий голос. — Я завжди слухаю вашу передачу, — і я, і мій чоловік, — і ми просто хотіли побажати вам наснаги у вашій чудовій роботі та сказати, щоб ви не дозволяли їм себе залякувати. Гаразд, Рею? Рею?.. Рею?..

КОМЮНІКЕ 234 ЗОНА 2 ЗАКОДОВАНА ПЕРЕДАЧА

ВІД: ЛЕНДОН ЗОНА 2 НЬЮ-ЙОРК

КОМУ: КОМАНДУВАННЮ КРЕЙТОНА

ТЕМА: ОПЕРАЦІЯ КАРНАВАЛ

ТЕКСТ: КОРДОН У НЬЮ-ЙОРКУ ДОСІ ФУНКЦІОНУЄ ТІЛА ВИВОЗЯТЬ У МІСТІ ВІДНОСНИЙ СПОКІЙ Х ЛЕГЕНДА РОЗПЛУТУЄТЬСЯ ШВИДШЕ НІЖ БУЛО ОЧІКУВАНО ТА НАРАЗІ НЕ СТАЛОСЯ НІЧОГО З ЧИМ БИ МИ НЕ ВПОРАЛИСЯ СУПЕРГРИП ТРИМАЄ БІЛЬШІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ПО ДОМІВКАХ ХХ ОЦІНКА ЗАРАЖЕННЯ СУПЕРГРИПОМ ВІЙСЬКОВИХ НА БАРИКАДАХ ПРОПУСКНИХ ПУНКТІВ 50 % [МІСТ ДЖОРДЖА ВАШИНГТОНА МІСТ ТРАЙБОРО БРУКЛІНСЬКИЙ МІСТ ТУНЕЛІ ЛІНКОЛЬНА Й ГОЛЛАНДА ПЛЮС ОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП ДО МАГІСТРАЛЕЙ У ЗОВНІШНІХ БОРО] БІЛЬШІСТЬ СОЛДАТІВ ДОСІ СПРОМОЖНІ АКТИВНО ВИКОНУВАТИ ОБОВ’ЯЗКИ І СПРАВЛЯЮТЬСЯ ДОБРЕ ХХХ ТРИ ПОЖЕЖІ ВИЙШЛИ З-ПІД КОНТРОЛЮ В ГАРЛЕМІ НА 7-Й АВЕНЮ НА СТАДІОНІ ШЕЙ ХХХХ ВИПАДКІВ ДЕЗЕРТИРСТВА ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ НАРАЗІ ДЕЗЕРТИРІВ РОЗСТРІЛЮЮТЬ НА МІСЦІ ХХХХХ ОСОБИСТИЙ ПІДСУМОК СИТУАЦІЯ ПІД КОНТРОЛЕМ ОДНАК ПОСТУПОВО ГІРШАЄ ХХХХХХ КІНЕЦЬ ПОВІДОМЛЕННЯ

ЛЕНДОН ЗОНА 2 НЬЮ-ЙОРК

У Боулдері, штат Колорадо, почала ширитися чутка про те, що Метеорологічний центр з оцінки повітря — це насправді база розробки біологічної зброї. Допоміг її поширенню ді-джей денверської радіостанції — від гарячки він мало не марив. 26 червня об 11-й вечора почалася масова, схожа на лавину лемінгів утеча з Боулдера. З Денвера-Арвади відправили групу солдатів, щоб її зупинити, та це було все одно що послати когось вичищати авгієві стайні із самим віником. Понад одинадцять тисяч цивільних — хворих, наляканих і одержимих думкою втекти якнайдалі від центру з оцінки повітря — хвилею перекотилися через них. Тисячі інших боулдерців утекли іншими дорогами.